Оглядач Без Табу констатує блискавичне перетворення Віталія Каська з борця з корупцією на "адвоката диявола" та вважає, що цей процес є природнім.
Справа Павловського-Гулевича, яка в ідеалі має хоча б на папері розхитати поточну неофіційну владну вертикаль, ще на стадії зав’язки починає приростати цікавими нюансами. Проявами гуманності на зразок бажання Гладковського-Свинарчука та Тетяни Чорновол узяти на поруки горезвісного заступника міністра оборони нікого вже не здивуєш – навпаки, дивно те, що половина парламентської фракції БПП не збіглася під будівлю суду підписатися під цією ініціативою. Втім, на це часу ще достатньо, тому варто звернути увагу на зовсім вже несподіване поповнення в лавах захисників.
Чи пам’ятаєте ви ще про таку людину, як Віталій Касько? Так-так, того самого заступника генерального прокурора, який разом із Давидом Сакварелідзе намагався розіграти сучасну версію п’єси «Весели пригоди Гдляна та Іванова». Вийшло так само телегенічно та неефективно, як і в оригіналів чверть століття тому: народу сподобалося, безпосередньому начальству не сподобалося настільки, що головним героям довелося покласти посвідчення на стіл і фактично піти у велику політику. Якщо сподвижнику Саакашвілі останнім часом вдавалося через два рази на третій привертати до себе увагу, то його український товариш з поля зору мас-медіа надовго зник і з’явився у найбільш несподіваний момент в дуже неочікуваній ролі.
Пан Касько вирішив представляти під час гучного вже судового процесу інтереси фірми-посередника «Трейд Коммодіті». Так-так, тієї самої конторки, яка або за згоди Павловського та Гулевича, або завдяки їхній хронічній некомпетентності надурила державу на суму з чималою кількістю нулів навіть в іноземній валюті, не говорячи вже про гривні.
Хтось міг би зауважити, що порядні юристи не мають заглядати у зуби кожному клієнту і повинні ставити понад усе суто професійні, а не репутаційні моменти. Проте даний випадок є одним з тих, коли когнітивний дисонанс є очевидним від самого початку.
Згадайте, як сміливо заявив про свій прямий зв'язок із «Трейд Коммодіті» Андрій Адамовський, бізнес-партнер Олександра Грановського. Так-так, того самого Грановського, який фактично є номером три у неофіційній владній вертикалі та з яким в тому числі мала намір боротися не на життя, а на смерть ватага антикорупціонерів.
Зрозуміло, що персона громадянина Майка, який є юридичним власником «Трейд Коммодіті», нікому тут абсолютно не є цікавою – про нього згадають ще максимум одного разу, коли треба буде з’ясувати, кому належать квартири у п’ятиповерхівці в Кам’янському, де зареєстровано офіс шарашки-одноденки. І Віталія Каська напевно просив про послугу хтось більш впливовий. Чи зрадив при цьому дипломований юрист своїм принципам і обіцянкам? Швидше так, ніж ні.
Значно цікавішим є той факт, що «адвокат диявола» входить до числа членів правління грантової неурядової організації Transparency International, якій корупційне на всю голову оточення президента Порошенка теж не подобається. При цьому пан Касько за свою нетерпимість до корупції ще й отримував чималі гроші. При цьому паралельно пан Касько був партнером великої юридичної компанії «Василь Кісіль та Партнери».
Шок – саме так слід реагувати на новину про Віталія Каська
Контрольний постріл від Сергія Лещенка та Єгора Фірсова
Тут одразу ж має виникнути два питання. Перше – чи хвилює міжнародних борців з корупцією той факт, що один зі своїх узявся захищати відвертих негідників? Друге – чи хвилює авторитетну за великим рахунком організацію репутація її українського осередку? Удар було завдано потужний – нині схоже на то, що Каська виключили з Transparency International заднім числом – так само, як звільняють з російської армії вояків, що заблукали десь на Донбасі.
Transparency International позбувається токсичного Каська
Не менш кумедно й те, що учасники колись єдиної та непорушної пропрезидентської тусовки на цьому питанні вже перегризлися немов скорпіони у банці. Наприклад, один з лідерів "порохоботів" Філіп Духлій, який останнім часом і слова поганого не сказав на адресу персонажів на зразок Кононенка та Грановського, щиро обурюється неетичністю вчинку Каська, потрапляючи у свою ж пастку. Сергій Лещенко, який останнім часом вищезгаданих панів чи то ненавидить, чи то чомусь побоюється, вчинок Віталія цілком схвалює і називає професійним. Ту саму пісню співає Єгор Фірсов, який раніше називав Кононенка чи не головним злом сучасної України. Мустафа Найєм взагалі вмикає дурника, роблячи вигляд, що ніколи не робив ідола з тоді ще заступника генпрокурора. Колишня агітбригада під робочою назвою «Бий Коломойського» ненароком продемонструвала справжню свою сутність – ту саме, в якій нема місця для принциповості. Нічого, тим краще для пересічного українця.
Нема нічого поганого в тому, що люди іноді вірять в дива та ліплять для себе ідеальних героїв. Погано те, що надії на краще не виправдовуються. На щастя для «Трейд Коммодіті» та її впливових покровителів (і на біду для нас з вами) Віталія Касько все ж є достатньо кваліфікованим юристом для того, аби вщент розвалити обвинувачення, які висунуть на адресу його клієнтів НАБУ і САП. Щоб цього не сталося, потрібно якесь диво. І це дійсно є проблемою, бо все починає остаточно скидатися на те, що ніхто нікого надто боляче бити по руках і не збирався. Не виключено, що драма з багатьма невідомими підсумку виявиться справжнісінькою комедією. Адже так траплялося вже неодноразово.
І тому лишається нам тільки спостерігати та робити нотатки на полях. Нових героїв ця історія нам навряд чи подарує, а ось антигероями нам ще доведеться розжитися. Втім, звикнути до цього довелося давно – скільки вже минуло гучних справ, фігурантів яких держава мала серйозно покарати, але в підсумку хіба що пожурила легенько? Таки непристойно багато для країни, що протягом останньої чверті століття нібито знаходиться на шляху рішучих реформ.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець