Created with Sketch.

7 мільярдів на папері: чому в Києві виділяють шалені кошти на укриття, але ховатися досі ніде

10:01

Після чергової трагічної атаки на столицю кияни знову запитують владу, де надійні підземні сховища. Як з'ясували журналісти ТСН.ua, за роки повномасштабного вторгнення у місті збудували лише чотири нові підземні укриття, хоча на безпеку списали астрономічні суми.

Після масованих російських атак на Київ у міській владі пояснили, чому за роки повномасштабної війни у столиці з’явилося лише чотири нові підземні укриття, попри мільярдні видатки на захисні споруди, пише ТСН.ua.

БЕЗ ТАБУ розповідає, як у КМДА розкладають відповідальність між міською, районною та військовою адміністраціями і що саме місто показує у звітах про фінансування укриттів.

Хто відповідає за укриття

У КМДА заявляють, що законодавство не покладає всю відповідальність за створення, будівництво й утримання укриттів у Києві на один орган або одну посадову особу. Повноваження, за версією мерії, розподілені між Київрадою, КМДА, Київською міською військовою адміністрацією, районними держадміністраціями та балансоутримувачами конкретних об’єктів.

У воєнний час загальна організація заходів цивільного захисту в столиці, як стверджують у мерії, належить до компетенції Київської міської військової адміністрації. Водночас районні державні адміністрації визначають адреси для будівництва, ремонту або облаштування укриттів і виступають замовниками робіт у межах виділеного бюджету.

Після введення споруди в експлуатацію відповідальність за її стан покладається на балансоутримувача та відповідну РДА. Саме балансоутримувач, за логікою міської влади, має підтримувати захисну споруду в готовності до використання.

Скільки грошей виділили

За даними КМДА, від початку повномасштабного вторгнення ремонтні роботи та дооснащення провели приблизно у 3 тисячах укриттів. У 2022–2025 роках на ремонт, дооснащення та будівництво нових об’єктів Київ виділив близько 7 млрд грн, із яких 4,5 млрд грн пішли саме на ремонт та оснащення.

На 2026 рік у бюджеті столиці передбачили ще понад 1,1 млрд грн на укриття і сховища. Окремо кошти спрямовують на будівництво нових укриттів у закладах освіти: проєктно-кошторисну документацію вже розробили для 42 шкіл і садків, а на 25 об’єктах тривають будівельні роботи.

У Департаменті фінансів КМДА уточнюють такі видатки на 2026 рік:

Окремо в міській владі нагадують, що будівництво об’єктів цивільного захисту включили до Програми економічного і соціального розвитку міста на 2024–2026 роки.

Чому гроші освоюють повільно

У КМДА на запитання про темпи будівництва відповідають, що відповідальність за своєчасне використання коштів несуть головні розпорядники бюджету, насамперед районні держадміністрації. Саме вони мають пояснювати, чому кошти не використали в повному обсязі та куди спрямовують невикористані призначення.

Водночас у мерії визнають, що вплинути на голів РДА напряму не можуть: їх призначає Президент за поданням Кабінету Міністрів України. Тож столична влада, фактично, може лише наполягати на виконанні робіт у терміни.

Загалом у Києві, за офіційними даними, функціонує понад 4,3 тисячі укриттів різних типів, форм власності та технічних характеристик. Від початку року міська влада провела понад 700 перевірок через звернення киян до Контактного центру 1551 і виявила 115 порушень.

Найчастіше в укриттях фіксують відсутність або нестачу місць для сидіння, проблеми з електропостачанням та освітленням, а також неналежний санітарний стан приміщень. Саме на це мешканці столиці скаржаться найчастіше, коли сирени вже лунають.

Що відомо про контекст

Питання укриттів у Києві знову загострилося після чергової масованої атаки РФ, яка забрала життя киян і ще раз поставила під сумнів якість інфраструктури цивільного захисту. Формально у столиці рахують тисячі сховищ, але практика показує, що не всі з них придатні до швидкого й безпечного використання.

На цьому тлі дискусія про розподіл відповідальності між КМДА, КМВА та РДА має не лише політичний, а й практичний вимір. Для мешканців важливо не те, хто саме веде облік коштів, а чи зможуть вони вчасно потрапити до нормального укриття під час обстрілу.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Києві не всі станції метро можна використати як повноцінні сховища під час повітряних тривог, а також пояснював, чому частину підземної інфраструктури не відкривають для укриття людей.


Інше на тему
Російський удар по Миколаївщині забрав життя чотирьох людей, серед загиблих — троє дітей
Росія у дві хвилі атакувала ТЦ у Кривому Розі: є загиблі та десятки поранених
Подвійний удар по Кривому Рогу: ворог поцілив у цивільних та рятувальників, Зеленський вимагає реакції світу
Пропозиції партнерів